О Істино!

1. О істино, ти самоцвіт ясний,Ти цініш за скарби світові!Безцінна, свята, наче подих живий,І монарші вінці погасають при нійІ багатства старі і нові.

2. О істино, ти нагород світліш,Лиш до тебе і варто іти,Шукати невтомно, шукати завждиТвої вічні й нетлінні відлуння й сліди —Тільки цього і треба душі.

3. Із рук нечестивих владик впадеВлада вся перед грізним Судом.Ця істина втілення швидко знайде —Грім важкий, буря свіжа гуде і гудеНад розбитим тирана чолом.

4. О істино, ти невмирущий скарб!Ти і вічна і завжди нова!Перейде земля і оці небеса,В небуття відійде вся минуща краса —Тільки ти віковічно жива!