Book cover

Той бідолашний чоловік

Гімни, 16


0:00 0:00
All Verses


1. Я хочу вам розповістиПро те, як майже кожен рікЗ’являвся на моїй путіТой бідолашний чоловік.Хто він такий, не відав яІ не питав його ім’я,Але очей його теплоВ мені любов’ю проросло.

2. Зайшов до мене він колись,Коли вечерять я сідав.Вмирав від голоду мій гість,І я свій хліб йому віддав.Він взяв його, благословивІ їв, але й мені вділив.Було це наче уві сні —Хліб здався манною мені.

3. У скелях, біля джерелаЙого я знову відшукав.Неподалік вода текла,А він знесилений лежав.Коли ж підняв його з колін,Три повних чаши випив він,Тоді й для мене зачерпнув —З тих пір про спрагу я забув.

4. Коли дерева вітер гнувІ сніг у вікна порошив,Знайомий голос я почувІ швидко двері відчинив.Його я щиро привітавІ на печі йому послав.Я ж на підлозі спати ліг —Неначе біля Божих ніг.

5. На нього я натрапив зновДалеко від міських застав.Із ран його точилась кров,Він ледве дихав і стогнав.Я все зробив, щоб він не вмер,І я дивуюсь дотепер,Бо рани я йому промив,А серце я своє зцілив.

6. Востаннє я його зустрівВ сирій в’язниці, в темноті.Хоч він нічим не завинив,На страту вранці мав іти.Він попросив відповісти:“Чи смерть за мене приймеш ти?”І я тоді, здолавши страх,Кивнув йому і мовив: “Так”.

7. “Дивись на Мене”, — Він сказав,І я крізь сльози на очахУзрів, що мій Знайомець мавСліди Голгофи на руках.І він ім’я моє назвав,За плечі взяв і обійняв.І тихо мовив Цар царів:“Ти все для Господа робив”.