1. О Ісусе, Друже мій, Ти мій захист від стихій. Грізне море — це життя, Є в нім склі й мілина; Карту й компас маєш Ти — Вірний шлях мені вкажи.
2. Ти вгамовуєш моря, Наче матір немовля: Хвилі чують Твій наказ — І панує тиша враз. Ти, Володарю стихій — Лоцман і Спаситель мій.
3. Море піниться й реве, Але гавань близько вже, Я хотів би у цю мить На Твоїх руках спочить, І почуть крізь шум стихій: “Певен будь, Я — Лоцман твій”.