1. Проміння сонця золотить
    Шовкову розкіш трав,
    І серце радісно тремтить
    В пізнанні Божих справ.
  
  
    Батьку молимось Тобі,
    Світло нам пошли.
    Зір духовний нам відкрий,
    Слухатись навчи.
    Наш священний привілей —
    Всім істину нести.
    Вона, мов зірка путівна,
    Сяє нам завжди.
  
 
  
    2. Як зернятко, що спить в землі,
    А потім плід дає,
    Дитяча віра осяйна
    Ділами проросте.
  
  
    Батьку молимось Тобі,
    Світло нам пошли.
    Зір духовний нам відкрий,
    Слухатись навчи.
    Наш священний привілей —
    Всім істину нести.
    Вона, мов зірка путівна,
    Сяє нам завжди.
  
 
  
    3. Нам світло віри розкриває
    Наміри Твої.
    Дай сили в чистоті сердець
    Коритися Тобі.
    
  
  
    Батьку молимось Тобі,
    Світло нам пошли.
    Зір духовний нам відкрий,
    Слухатись навчи.
    Наш священний привілей —
    Всім істину нести.
    Вона, мов зірка путівна,
    Сяє нам завжди.
  
 
                   
                  
                  
                
                
                
                  Слова: Матільда Уоттс Кехун, 1881–1973
Музика: Мілдред Т. Петтіт, 1895–1977