1. Проміння сонця золотить
Шовкову розкіш трав,
І серце радісно тремтить
В пізнанні Божих справ.
Батьку молимось Тобі,
Світло нам пошли.
Зір духовний нам відкрий,
Слухатись навчи.
Наш священний привілей —
Всім істину нести.
Вона, мов зірка путівна,
Сяє нам завжди.
2. Як зернятко, що спить в землі,
А потім плід дає,
Дитяча віра осяйна
Ділами проросте.
Батьку молимось Тобі,
Світло нам пошли.
Зір духовний нам відкрий,
Слухатись навчи.
Наш священний привілей —
Всім істину нести.
Вона, мов зірка путівна,
Сяє нам завжди.
3. Нам світло віри розкриває
Наміри Твої.
Дай сили в чистоті сердець
Коритися Тобі.
Батьку молимось Тобі,
Світло нам пошли.
Зір духовний нам відкрий,
Слухатись навчи.
Наш священний привілей —
Всім істину нести.
Вона, мов зірка путівна,
Сяє нам завжди.
Слова: Матільда Уоттс Кехун, 1881–1973
Музика: Мілдред Т. Петтіт, 1895–1977