1. Слово Боже спонукає
До найкращих почуттів;
А на кривдника чекає
Справедливий Божий гнів.
Не судіть — вас не осудять —
Так Учитель радив нам, —
Як ви міряєте людям,
Так відміряють і вам.
О, веди, веди нас, Боже,
У найкращий із світів,
Де до Тебе ллється тихий,
Шанобливий, вдячний спів.
2. Гордий буде вас гнітити.
Кроткий вибачить вам знов,
Бо він вчиться всіх любити
Незалежно від умов.
Виконання всіх завітів —
Труд щоденний і важкий.
Тільки той, хто любить ближніх
Подолає шлях вузький.
О, веди, веди нас, Боже,
У найкращий із світів,
Де до Тебе ллється тихий,
Шанобливий, вдячний спів.
3. В оці брата я побачив
Якось за скалку малу.
Зачекаймо, друже милий,
Я тобі допоможу.
Коли став я роздивлятись,
Власний замутився зір —
В себе я знайшов колоду,
Більшу в декілька разів.
О, веди, веди нас, Боже,
У найкращий із світів,
Де до Тебе ллється тихий,
Шанобливий, вдячний спів.
4. Буду я любити брата,
Як спаситель нас учив.
Більш не стану дорікати,
Бо я сам не без гріхів.
А коли зі свого ока
Я дістав колоду ту,
Враз побачив дивне світло
І відчув любов святу.
О, веди, веди нас, Боже,
У найкращий із світів,
Де до Тебе ллється тихий,
Шанобливий, вдячний спів.
5. Милосердя ключ і сила,
Що веде до дивних змін.
Вибачатиму я брату,
І мені пробачить він.
Вищий прояв милосердя —
Викупна Христова кров.
Буду вчитись я у Бога
Випромінювать любов.
О, веди, веди нас, Боже,
У найкращий із світів,
Де до Тебе ллється тихий,
Шанобливий, вдячний спів.
Слова: Елайза Р. Сноу, 1804–1887; приспів М. І. Еббі
Музика: Чарльз Девіс Тіллман, 1861–1943