1. Благодатний свіжий ранок.
Сонцесяйний світлий край.
Спів пташиний крізь серпанок,
Ніжних звуків повен гай.
Там молився вперше Джозеф,
Богом обраний юнак.
Там молився вперше Джозеф,
Богом обраний юнак.
2. Ледве-ледь почав молитись
Він від серця самого —
Сили зла несамовито
Душу стиснули його.
Та Всевишнього про захист
Недаремно він благав,
Та Всевишнього про захист
Недаремно він благав.
3. Раптом світло засіяло,
Сонця в небі яскравіш,
Разом темрява розтала,
Стало дихати вільніш.
Бога Батька й Бога Сина
Він узрів у світлі тім.
Бога Батька й Бога Сина
Він узрів у світлі тім.
4. “Джозеф, слухай Мого Сина!” —
Голос Господа звучить.
О, прекрасна та хвилина!
О, свята й велична мить!
Як палає юне серце —
З ним говорить Бог живий.
Як палає юне серце —
З ним говорить Бог живий.
Слова: Джордж Менуорінг, 1854–1889
Музика: Силванес Біллінг Понд, 1792–1871; адаптовано, А. С. Сміт, 1840–1909