1. Наші моління з серця йдуть,
Кажемо щось, чи ні,
Коли єство овіяв Дух,
Коли воно в огні.
2. Це і зітхання у сльозах,
І розпач каяття,
Коли священний Божий страх
Зціляє на життя.
3. Скласти молінь слова прості
Легко й для малюків,
Але Господь казав завжди:
“Не чув Я кращих слів”.
4. Це християн насущний хліб.
Як жити без нього?
В молитві залишаєм світ
І воскресаємо.
5. Це голос грішника, чий шлях —
Крізь покаяння сніг,
Коли радіють в Небесах:
“Дивись, він зміг! Він зміг!”
6. Наші моління — це вінець
Злагоди душ і справ.
Єдині ми, і нас Творець
Як слуг Своїх обрав.
7. З нами Господь, освятить Він
Кожне із щирих слів,
І молить Батька Божий Син,
Щоб грішників простив.
8. Слава Христу, Царю царів,
Сила і влада вся!
Ти нас в молінні викупив —
Навчи молитися!
Слова: Джеймс Монтгомері, 1771–1854
Музика: Джордж Керлес, 1839–1932