1. Ми вдячні, о Боже Всевишній,
Що знов на землі є пророк.
Минула відступництва тиша,
Ми чуєм сурму перемог.
В Твоєму святому законі
Ми ходимо й служимо знов.
Твої благодатні долоні
Несуть нам знання і любов.
2. Коли, наче хмари осінні,
Тривоги оточують нас,
Ми знаємо, що неодмінно
Закінчиться утисків час.
Твої ми пізнали закони
І милість Твою з давніх днів.
А той, хто є ворог Сіону,
Вже скоро пожне Божий гнів.
3. Оспівуймо Божу спокуту,
Бо з нею спасіння прийшло,
І слово живе і могутнє
У наших серцях проросло:
“Піднесення той лише має,
Хто вірить пророцтвам святим,
А той, хто цього не приймає,
Навік залишиться сліпим”.
Слова: Уільям Фаулер, 1830–1865
Музика: Керолайн Шерідан Нортон, 1808–прибл. 1877