1. Ізраїль, старійшин збираймо сюди,
Шукати всіх праведних, де б не були —
В пустелі, на морі або на горі —
Хай йдуть у Сіон, якщо гідні вони.
О Вавилон, розлуки час настав, прощавай;
Єфрем жити в гори нас кличе, бувай!
2. Замало женців, хоч багаті жнива.
Якщо об’єднатись, робота легка.
Кукіль від пшениці відділимо ми
І зерна зберем для святої мети.
О Вавилон, розлуки час настав, прощавай;
Єфрем жити в гори нас кличе, бувай!
3. До втомлених, бідних, голодних йдемо
І радісну звістку ми їм несемо;
І шлях до Сіону їм вкажемо ми,
Щоб чистим життям вони жити змогли.
О Вавилон, розлуки час настав, прощавай;
Єфрем жити в гори нас кличе, бувай!
Слова: Сайрес Х. Вілок, 1813–1894
Музика: Томас Х. Бейлі, 1797–1839, адаптовано