1. Вчителю, буря лютує
І хвилі страшні здійма!
У темряві вітер вирує.
И прихистку нам нема!
Як можеш зараз Ти спати?
Близько загибель вже,
І нам кожної миті здається,
Що човен на дно іде.
І волі Твоїй підкориться все:
Мир прийде.
Чи то шалена гроза в імлі,
Чи будь-хто, чи дикі стихії страшні —
Не зможуть поглинути човен, ні
Бо спить там Володар Небес, землі.
Тобі усе підкоряється,
Любий наш Господи,
Так, все смиренно вклоняється,
Мир настає.
2. Вчителю, я так страдаю,
І серце болить моє.
О, Господи, щиро благаю:
Прокинься й спаси мене!
Від мук, гріха і страждання
Душу мою звільни,
Бо вже гину я, гину, мій Боже,
О, швидше прийди й спаси!
І волі Твоїй підкориться все:
Мир прийде.
Чи то шалена гроза в імлі,
Чи будь-хто, чи дикі стихії страшні —
Не зможуть поглинути човен, ні
Бо спить там Володар Небес, землі.
Тобі усе підкоряється,
Любий наш Господи,
Так, все смиренно вклоняється,
Мир настає.
3. Вчителю, буря скінчилась.
Навколо спокійно все.
І сонця ласкаве проміння
Яскраво виблискує.
Не поспішай, мій Володар,
Не залишай мене,
Яке дивне блаженство, Ісусе,
Присутність Твоя несе.
І волі Твоїй підкориться все:
Мир прийде.
Чи то шалена гроза в імлі,
Чи будь-хто, чи дикі стихії страшні —
Не зможуть поглинути човен, ні
Бо спить там Володар Небес, землі.
Тобі усе підкоряється,
Любий наш Господи,
Так, все смиренно вклоняється,
Мир настає.
Слова: Мері Енн Бейкер, прбл. 1874 р.
Музика: Г. Р. Палмер, 1834–1907 рр.
